«Матриця» реального світу

Ще будучи дітьми, ми вчимося і експериментуємо з елементами соціальної поведінки. Цьому значно сприяють ігри і спілкування з іншими дітьми. Але також величезну користь приносять ігри з іграшками. За допомогою іграшок діти вперше вчаться моделювати ситуації, опрацьовувати сценарії розвитку подій, знаходити цікаві рішення і фантазувати.

При цьому, коли схожа ситуація виникає в реальності, дитині часто вже не потрібно використовувати першу згадану модель поведінки, а потрыбно kbit підкоригувати заздалегідь обіграний оптимальний варіант.

Подібна схема часто використовується в багатьох видах людської діяльності (наприклад, при будівництві і виробництві). Моделі бувають як фізичними (наприклад, пророблений з картону макет будинку), так і віртуальними (намальований студентами технічного ВУЗу ігровий світ), але подібні моделі зазвичай невеликого розміру, без зайвої деталізації і охоплюють лише незначну частину.

Однак наш світ не існує окремо взятими шматками, а є єдиною взаємозалежною системою, де всі елементи тим чи іншим чином впливають один на одного. Створення єдиної віртуальної моделі всього світу вже давно тривожило уми вчених і високопоставлених осіб. Адже подібний «майданчик» став би відмінним випробувальним полігоном для транспортних, промислових, телекомунікаційних та багатьох інших експериментів, що значно спростить і оптимізує наше життя.

І перший крок на шляху до прогресу зробила японська компанія SoftBank, інвестувавши значні кошти в компанію, що спеціалізується по розробці віртуальних світів (в основному для ігор).

Зараз ми можемо лише смутно уявляти, які перспективи відкриються перед нами з виходом цього проекту. Можливо, ця розробка, як і інтернет, стане широко поширена серед всього населення планети і кожен зможе використовувати її, як вважатиме за потрібне. Хтось заздалегідь спроектує модель свого майбутнього будинку на реальній вулиці, а хтось полінується вранці вставати з ліжка і «віртуально» відправиться в «віртуальний» університет на пари.