Нейрокомп'ютерні інтерфейси

Про інтерфейси ми говоримо часто, в основному оцінюючи той чи інший інтерфейс певного пристрою і ділячись своїми висновками з друзями і знайомими, а може і задумами по модифікації. В ХНУРЕ, на кафедрах, чия спеціалізація пов'язана з програмуванням, студенти зможуть познайомитися з викладачами, які будуть раді допомогти і навчать багатьом тонким технічним моментам.

Нам звично, що інтерфейс передбачає наявність деяких важелів маніпуляції (комп'ютерна миша, джойстик або кнопки), і для повноцінного використання якимось обладнанням нам доводиться здійснювати фізичні маніпуляції (натиснути на кнопку, наприклад).

Але, звичайно, кожен погодиться, що далеко не всі люди мають можливість провести ці фізичні дії (як наприклад, люди з обмеженими можливостями). Людині з паралізованим тілом така легка дія виявиться непосильною.Багато хто з нас міг бачити рішення в художніх і науково-фантастичних фільмах або книгах, де персонажі використовували можливості комп'ютера однією лише силою думки, тобто користувалися свого роду нейроінтерфейсом.

Основні розробки по реалізації технології нейрокомп'ютерних інтерфейсів ведуться на підставі роботи моторної кори головного мозку (тієї ділянки, що відповідає за наші фізичні дії). Суть технології в тому, щоб вловити сигнал-команду, що подається корою, і відправити її на заданий пристрій. Краса цієї задумки в тому, що область її застосування може бути дуже широка, що дозволить людям з колишньою відсутністю можливостей виконання певної роботи або навчання в вищих навчальних закладах (за станом здоров'я) виконувати її не гірше звичайних людей.

Більш того, посилати сигнали можна не тільки на комп'ютери і виробниче обладнання. Ця технологія цілком може використовуватися (і хто сказав, що не використовується зараз) в розробці новітніх технологічних протезів, які, як і звичайні кінцівки, будуть слухати команди мозку і виконувати їх.